Спадкування або «війни між родичами»-це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Так, спадкування здійснюється за заповітом або за законом і є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах (стаття 1216, 1217 ЦК України).
Усіх завжди цікавить питання боргів у спадковій масі, а саме: «Чи доведеться мені виплачувати усі борги для того, щоб отримати спадок?» Відповідь буде однозначною: у випадку смерті боржника, за кредитним договором його права й обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (частина перша статті 1282 ЦК України). Отже, у разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Іноді, кредитні договори забезпечуються порукою. Порука — це обов’язок поручителя перед кредитором нести відповідальність за порушення боржником своїх зобов’язань, зазвичай кредитних (частина перша статті 553 ЦК України). Порука оформлюється договором і обов’язково пов’язана із особою боржника. За загальним правилом, поручителями виступають близькі родичі або друзі, тобто люди, які на 100% впевнені в особі боржника, його платоспроможності та готові відповідати за борги у разі змін в його життєвій ситуації, наприклад, у разі смерті фізичної особи-боржника. Далі, за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування (це кредитні правовідносини, правовідносини у сфері власності, оренди), обов`язки померлої особи (боржника) переходять до іншої особи – її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна.
Тому, у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого відповідну згоду забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, тобто його спадкоємцем. У разі отримання такої згоди правовідносини поруки за своїм змістом і природою продовжують існувати, у разі ж недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем), порука визнається припиненою. Таким чином, поручитель має право погодитись із забезпеченням або відмовитись від забезпечення виконання (кредитного) зобов’язання новим боржником (спадкоємцем), у разі смерті первісного боржника. Тобто «підтримати» спадкоємця у здійсненні боргів для подальшого отримання ним спадщини або припинити поручительські правовідносини, пояснюючи це тісним зв’язком поруки із особою боржника, яка уже померла. Таку позицію підтримує Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14.
