Якими б різними не здавались, але шлюбні та кредитні правовідносини тісно пов’язані між собою. З юридичної точки зору, шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Такий «союз» передбачає не тільки спільні емоції, а й спільне майно, права та обов’язки.
Кредит, відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, це грошові кошти, які надає банк або інша фінансова установа позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредит у шлюбі набуває складнішого характеру, ніж поза шлюбом. Так, частина 4 статті 65 Сімейного кодексу України встановлює, що кредитний договір укладений одним з подружжя в інтересах сім’ї породжує (створює) цивільні права та обов’язки для другого з подружжя, адже при поділі майна подружжя враховуються також борги подружжя за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Таким чином, якщо кошти, отримані за кредитним договором, укладеним під час шлюбу, сторони витратили в інтересах сім`ї, наприклад, придбали квартиру, то у разі поділу майна (під час розлучення) один із подружжя має право на стягнення з іншого половини коштів, сплачених у рахунок погашення кредиту в період спільного проживання сторін, тобто коштів, сплачених із «сімейного бюджету». Але при цьому, той з подружжя, який не був стороною кредитного договору не має право ані на компенсацію частки вартості нерухомого майна, ані на певну частку нерухомості. На такій позиції наголошує Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 червня 2023 року у справі справа № 712/8602/19.
Але як ми знаємо, бувають і більш складні ситуації, коли кредитний договір на придбання тієї ж квартири одним із подружжя був укладений до створення шлюбу, але погашення кредиту відбувалось за рахунок «сімейного бюджету», то що ж робити в такій ситуації? По-перше, знати свої права, а по-друге, впевнено їх захищати, адже той з подружжя, який не укладав кредитний договір, у випадку розірвання шлюбу має право на компенсацію половини сум, що вносилися на виконання кредитного зобов`язання. Тому що, згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Таким чином, кошти, зароблені одним з подружжя під час шлюбу та використані на погашення кредиту, який було укладено до шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, і саме тому, той з подружжя, хто не вносив кошти на погашення цього зобов’язання після розірвання шлюбу має право на компенсацію половини сум, що вносилися на виконання кредитного зобов`язання за рахунок «сімейного бюджету».
